Заступник Голови Громадської ради при КМДА А. Антонюк виступив у столичній мерії під час громадського обговорення проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року

В Колонній залі КМДА 19 вересня 2011 року за участю голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова відбулося громадське обговорення проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року з членами Громадської ради при КМДА. В громадському обговоренні також взяли участь Секретар Київської міської ради Галина Герега, Перший заступник Голови КМДА Олександр Мазурчак, Заступники Голови КМДА Руслан Крамаренко, Олександр Пузанов, представники районів, громадських рад при райдержадміністраціях та керівники структурних підрозділів КМДА. 

Вітаючи присутніх, голова Київської міської державної адміністрації О. Попов зазначив, що питання розвитку міста є дуже важливим для кожного киянина, як і роль кожного мешканця столиці у цьому процесі. Також він наголосив, що завдання, визначене у Стратегії – досягнення рівня економічного розвитку та соціального захисту населення Будапешту, Варшави та Праги.

«Це дуже амбітна задача, і вийти на показники цих міст ми можемо лише, маючи чіткий план, для цього було визначено вісім стратегічних ініціатив, розвиток яких сприятиме розвитку економіки міста в цілому», – сказав Олександр Попов. Окрім того, за словами голови КМДА, наприкінці року вже буде розроблено ряд інвестиційних проектів з кожного напрямку, визначеного у проекті Стратегії.

  Заступник Голови Громадської ради при КМДА А. Антонюк, виступаючи в столичній мерії під час громадського обговорення проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року зазначив, що розробка проекту Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року — безумовно позитивний момент для киян, який дає можливість громадськості столиці зрозуміти, в якому напрямку буде розвиватися Київ в найближчі 15 років.
  Андрій Антонюк проінформував присутніх, що в даний час активно працює Ініціативна група з розробки пропозицій стосовно «Основних положень промислової політики міста Києва на 2012-2025 роки», до складу якої увійшли члени Постійної комісії з питань промислової політики Громадської ради при КМДА, представники Київської торгово-промислової палати, члени Ради директорів м. Києва, організацій роботодавців столиці а також керівництво Головного управління з питань промислової політики КМДА. Така ініціатива виникла тому, що в «Стратегії розвитку Києва до 2025 року», що винесена на громадське обговорення, на даний момент не приділено значної уваги розвитку промисловості столиці.
  В своєму виступі він запропонував на розгляд столичної громади та КМДА декілька конкретних пропозицій, які можуть значно посилити проект «Стратегії розвитку Києва до 2025 року», а також є вкрай важливими для забезпечення життєдіяльності столиці вже сьогодні.
  Зокрема, в розділі «Транспорт і транспортна інфраструктура» проекту Стратегії зовсім не приділено уваги впорядкуванню ринку таксомоторних перевезень в місті Києві. Напередодні проведення в столиці фінальної частини європейського Чемпіонату з футболу, аеропорти, вокзали та таксі — це своєрідна візитівка, та перше, з чим буде стикатися гість нашого міста.
  На даний час в Києві працює близько 20 000 автомобілів-таксі. За попередніми даними, оборот коштів на ринку таксі в м. Києві складає близько 1 млрд. 200 млн. грн. на рік. Близько 85% (17 000) учасників ринку знаходяться в тіні, так як здійснюють перевезення пасажирів без дотримання вимог законодавства України (без державної реєстрації, без відповідних ліцензій, ліцензійних карток, таксометрів, не сплачують податки та загальнообов’язкові платежі, технічний та санітарний стан автомобілів не відповідає встановленим нормам, відсутній контроль за: виїздом автомобілів-таксі на вулиці міста; медичним оглядом водіїв; технічним станом автомобілів).
  Неконтрольована діяльність нелегальних перевізників завдає значних збитків бюджету держави та міста (близько 45 млн. грн. на місяць). Для забезпечення належного контролю та удосконалення ринку таксі в місті Києві було розроблено проект по організації роботи таксі в столиці із залученням приватних інвесторів. І такі інвестори сьогодні є — це декілька приватних київських компаній.
  Друга пропозиція, озвучена А. Антонюком, пов’язана з розвитком промислового потенціалу та забезпеченням екологічної безпеки столиці.В розділі «Екологія та навколишнє середовище» проекту Стратегії зазначено, що у Києві вторинно переробляється усього 5% твердих побутових відходів, що значно менше ніж у Варшаві та Празі, а решта 95% вивозиться та знищується за кошти міського бюджету. Більша частина сміття у Києві утилізується шляхом поховання на полігонах, ємкості яких вичерпано.
  В рамках обговорення проекту Стратегії на підприємстві «Київміськвторресурси», яке є колективним членом громадської організації «Нова солідарна Україна», була проведена робоча нарада за участі Начальника Головного Управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики КМДА Олександра Дудко, Голови правління Київської міської організації роботодавців, Заступника Голови Дніпровської РДА, представників Громадської ради при КМДА, на якій обговорювалися питання, пов’язані з подальшим розвитком галузі переробки побутових та промислових відходів як вторинної сировини.
  Підприємства, які належать до цієї галузі, мають сотні приймальних пунктів по всьому Києву, де від населення закуповують різноманітні відходи, вивозять власним транспортом їх на свої бази, сортують, обробляють (частину повністю переробляють) і постачають на ринок сировину, або вже готову продукцію. При цьому з бюджету столиці на підтримку такої діяльності не витрачається жодної копійки.
  До того ж щомісячно сотні тисяч киян отримують готівкою від заготівельних підприємств мільйони гривень за здані на переробку відходи, економіка держави отримує тисячі тон якісної вторинної сировини, а бюджет – суттєві надходження. Підприємства даної галузі могли б вже сьогодні самостійно вивозити та переробляти в рази більше відходів за власні кошти, але через існуючі в Києві старі корупційні схеми не можуть розмістити додаткові ємності та пункти для прийому твердих побутових та промислових відходів.
 На жаль, сьогодні підприємства цієї галузі перебувають на межі зникнення. Для того, щоб реалізувати план, передбачений проектом Стратегії щодо збільшення частки переробки побутових та промислових відходів як вторинної сировини з 5% у 2010 році до 20% у 2015, та до 40% у 2025 році, міській владі необхідно вже сьогодні звернути особливу увагу та надати реальну підтримку діючим підприємствам цієї галузі, які мають десятилітній досвід роботи, і саме на їх промисловій базі реалізовувати план щодо збільшення у 8 разів до 2025 року частки переробки твердих вторинних відходів, що передбачено проектом Стратегії.
  Ще одне важливе питання, на яке б хотілося звернути особливу увагу — створення умов для залучення приватних інвестицій в економіку столиці. Згідно з Інформацією щодо стану соціально-економічного розвитку м. Києва за січень-липень 2011 року, основним джерелом надходжень до загального фонду бюджету м. Києва залишається податок на доходи фізичних осіб, питома вага якого становить 71%. Цей факт свідчить про те, що наповнення міського бюджету напряму залежить від збільшення кількості робочих місць, розвитку промисловості, малого та середнього бізнесу, що, в свою чергу, неможливо без зусиль київської влади щодо створення сприятливого інвестиційного клімату.
  Підводячи підсумки пропозицій та зауважень до проекту Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, які надійшли від шести Постійних комісій Громадської ради при КМДА, куратором яких є А. Антонюк, він рекомендував би столичній владі в процесі узгодження та деталізації Стратегії, враховуючи пропозиції та зауваження киян, зосередити свою увагу та бюджетні кошти на реалізації стратегічно важливих інфраструктурних проектів, зокрема: розвитку метрополітену, трамвайного та тролейбусного транспорту, будівництву автодоріг, мостів, транспортної інфраструктури, модернізації житлово-комунального господарства, розвитку енергетичного потенціалу столиці, покращенню медичного забезпечення тощо.
  А реалізацію таких проектів, як організація автобусних, маршрутних та таксомоторних перевезень, облаштування зупинок міського автотранспорту, організація сучасних автостоянок та паркінгів, переробка побутових та промислових відходів як вторинної сировини та ряд інших важливих проектів на конкурсній основі передати приватним компаніям, які мають багаторічний досвід роботи та готові інвестувати в економіку міста власні кошти. Це дасть можливість вирішити існуючі проблемні питання, пов’язані з життєдіяльністю столиці за рахунок приватного капіталу, заощадити бюджетні кошти та створити нові робочі місця.
  «Всі ми розуміємо, що Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року буде реалізовуватись саме фахівцями різних галузей столичної економіки, представниками громадськості, профспілок, організацій роботодавців, промислових підприємств, представниками малого та середнього бізнесу. Саме тому столичній владі необхідно заручитися їх підтримкою та розвивати з громадськістю міста Києва партнерські відносини, як правильно наголосив Олександр Павлович Попов під час зустрічі з керівництвом Громадської ради при КМДА, яка відбулася 18 травня.
  Я впевнений, що Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року може стати основним складовим елементом об’єднання, консолідації та спільної роботи столичної громади та київської влади. Я сподіваюсь, що саме наша спільна робота над розробкою та реалізацією Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року об’єднає зусилля громадськості столиці та Київської міської державної адміністрації задля досягнення нашої спільної мети — перетворення Києва на справжню європейську столицю» — заявив Заступник Голови Громадської ради при КМДА А. Антонюк під час громадського обговорення проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року в Київській міській державній адміністрації.
  Повний текст виступу Заступника Голови Громадської ради при КМДА Андрія Антонюка — http://ncy.org.ua/ua/news/read/101/
Опубліковано в Новини


Календар подій

Травень 2017