«Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг у перешкоджаннях створенню ОСББ»

СУДОВА ПРАКТИКА

Вадим Хабібуллін навіть реальні життєві приклади належного захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг, де у справі про створення ОСББ – Позивач Фірма … НЕ ДОВІВ ФАКТ ПОРУШЕННЯ ЙОГО ПРАВ СТВОРЕННЯМ ОСББ.

Позивач Фірма «…» не довів факт порушення його прав чи інтересів в зв’язку з створенням ОСББ — Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чаадаєва – 2” (судова практика)

____________________________________

СУДОВА ПРАКТИКА

____________________________________

ОСББ: Обєднання співвласників багатоквартирних будинків №2-а та №2-б по вул. Чаадаєва у м. Києві

____________________________________

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/27521.09.10

За позовомФірми “…” — Товариства з обмеженою відповідальністю

ДоОбєднання співвласників багатоквартирного будинку “Чаадаєва 2”Відповідач 1;

Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації Відповідач 2.

Провизнання недійсним рішення загальних зборів

Зустрічним позовом пропро зобовязання вчинити дії

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивачаБурдюгова Ю.А., Шеремет В.Г.

Від відповідачівНенада О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про: 1) визнання недійсним рішень установчих зборів, оформлених протоколом № 2 установчих зборів Відповідача 1 від 15.07.09р.; 2) визнання недійсним статуту Відповідача 1; 3) визнання недійсним запису у реєстрі обєднань співвласників багатоквартирного будинку; 4) визнання недійсним запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців №10721020000024044; 5) визнання недійсною державної реєстрації та припинення юридичної особи Відповідача 1.

Свої позовні вимоги за первісним позовом Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачем 1 порушено п.3 ст.4 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», де встановлено, що в одному житловому комплексі може бути створене тільки одне обєднання, проте всупереч вказаній нормі Відповідачем 2 було проведено державну реєстрацію Відповідача 1.

Відповідач 1 заперечив проти позову Позивача та подав зустрічний позов, в якому просить суд зобовязати Позивача передати Відповідачу 1 по будинкам, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-А, 2-Б плани земельної ділянки, технічні паспорти будинків та відповідну технічну документацію, мотивуючи тим, що Позивач не передав Відповідачу 1 вказані документи, чим порушив права Відповідача 1.

Відповідач 2 заперечив проти задоволення первісного позову посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою від 01.07.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 15.07.10р. В судовому процесі розгляд справи відкладався до 07.09.10р.

Ухвалою суду від 02.09.10р. зустрічна позовна заява прийнята для спільного розгляду з первісним. Ухвалою суду від 07.09.10р. розгляд справи був відкладений на 21.09.10р.

Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, пояснень сторін суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач являється балансоутримувачем житлових будинків, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Чаадаєва, №2-а та №2-б.

15.07.09р. відбулись установчі збори обєднання співвласників багатоквартирних будинків №2-а та №2-б по вул. Чаадаєва у м. Києві, оформлені протоколом №2. На вказаних зборах були присутні 85 осіб з 132 квартир.

На вказаних зборах були прийняті рішення про створення обєднання співвласників багатоквартирних будинків по вул. Чаадаєва, №2-а та №2-б м. Києва, про ухвалення назви обєднання ОСББ «Чаадаєва-2»та про затвердження статуту Відповідача 1, за яке проголосувало 79 осіб.

27.07.09р. Відповідачем 2 було зареєстровано статуту Відповідача 1 (номер запису 10721020000024044).

15.12.09р. відбулись загальні збори власників квартир багатоквартирних будинків, які оформлені протоколом №3.

На вказаних зборах були прийняті рішення про обрання головою правління Відповідача 1 Новак В.В., власника кв.17, буд. 2-б; передачу житлового комплексу на баланс Відповідача 1; внесення змін до статуту.

04.02.10р. Відповідачем 2 було зареєстровано статут в новій редакції Відповідача 1 (номер запису 10721050002024044).

01.02.10р. Відповідач 1 повідомив Позивача про реєстрацію обєднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва 2»та про ухвалення рішення про прийняття будинків №2-а та 2-б за адресою м. Київ, вул. Чаадаєва на баланс обєднання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача за первісним позовом та Відповідача 1 за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з первісного позову підставами вимог Позивач зазначає порушення ч.3 ст.4 та ст.6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку»в одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об’єднання.

Згідно з ст.6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу. Установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п’ятдесяти відсотків власників.

З наведених норм вбачається, що установчі збори обєднання правомочні, якщо на них присутні 50% власників, за рішення повинно проголосувати 2/3 власників з кількості присутніх на цих зборах, при цьому в одному житловому комплексі може бути створено тільки одне обєднання, отже законом не дозволяється створення кількох обєднань в одному житловому комплексі. При цьому норми Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку» не забороняють створювати одне обєднання у кількох житлових комплексах.

Як встановлено судом, 15.07.09р. відбулись установчі збори обєднання співвласників багатоквартирних будинків №2-а та №2-б по вул. Чаадаєва у м. Києві, оформлені протоколом №2. На вказаних зборах були присутні 85 осіб з 132 квартир, що становить більше 50% власників. На вказаних зборах були прийняті рішення про створення обєднання співвласників багатоквартирних будинків по вул. Чаадаєва, №2-а та №2-б м. Києва, про ухвалення назви обєднання ОСББ «Чаадаєва-2»та про затвердження статуту Відповідача 1, за яке проголосувало 79 осіб, що скаладає більше 2/3 від присутніх власників. 27.07.09р. Відповідачем 2 було зареєстровано статуту Відповідача 1 (номер запису 10721020000024044).

За вказаних обставин, суд вважає, що рішення установчих зборів Відповідача 1, оформлених протоколом № 2 від 15.07.09р. не суперечать ч.3 ст.4 та ст.6 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», а тому у позові Позивачу слід відмовити.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку»передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.2 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11.10.02р., загальні збори об’єднання вирішують питання про прийняття житлового комплексу на баланс об’єднання.

Відповідно до п.5 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11.10.02р., передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об’єднання.

З наведених правових норм вбачається, що зобовязання Позивача передати Відповідачу 1 план земельної ділянки, технічний паспорт будинку та відповідну технічну документацію (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) виникають разом з зобовязанням Відповідача 1 передати на баланс сам житловий комплекс, виконується одночасно з передачею житлового комплексу та окремо не існує.

Разом із тим, Відповідач 1 за зустрічним позовом просить суд зобовязати Позивача передати лише плани земельної ділянки, технічні паспорти будинків та відповідну технічну документацію, не заявляючи вимог щодо передачі самого житлового комплексу.

За вказаних обставин, суд вважає, що вимоги Відповідача 1 за зустрічною позовною заявою не грунтуються на вказаних нормах права, тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.1, 4, 21, 33, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У первісному позові відмовити повністю.

2. У зустрічному позові відмовити повністю.

СуддяЮ.Л. Власов

Рішення підписане 30.09.2010р.

www.reyestr.court.gov.ua/Review/12043365

___________________________________

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2011 № 38/275

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -не з’явився;

від відповідача 1 – Новак В.В., Берестецький О.В., Ненада О.А.;

від відповідача 2 – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фірма «…» — ТОВ

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2010

у справі № 38/275 ( …..)

за позовом Фірма «…» — ТОВ

до Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чаадаєва-2?

Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація

третя особа позивача

третя особа відповідача

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2010 року у первісному позові відмовлено повністю. У зустрічному позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 21.09.2010 року Фірма “…”-Товариства з обмеженою відповідальністю подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в первісному позові та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов повністю.

Апелянт в скарзі зазначив, що Відповідач 2 повинен був перевірити надані Відповідачем реєстраційні документи (реєстраційну картку), протокол установчих зборів, статут об’єднання, список членів. Відповідач 2 не вчинив дій щодо перевірки документів, зокрема списку в якому Відповідачем 1 не було зазначено всіх належних власників житлових приміщень та взагалі відсутні власники нежитлових приміщень, крім того в списку відсутні інші власники приміщень, що володіють часками від загальної площі тощо.

За таких обставин Рішення Господарського суду м. Києва по справі № 38/275 від 21.09.2010 року прийняте внаслідок неповного з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи, а висновки суду щодо правомірності рішення установчих зборів Відповідача 1 щодо створення об’єднання не відповідають обставинам справи і не ґрунтуються на доказах наявних в матеріалах справи.

Фірма “…”-Товариства з обмеженою відповідальністю просить направити відповідне повідомлення до прокуратури м. Києва, в якому повідомити про факт складання Відповідачем 1 завідомо неправдивих документів, які посвідчують певні факти та які породили наслідки правового характеру.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 38/275.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 15.02.2011 року представник позивача не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

У зв’язку з поданням позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору на більший строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів продовжила строк розгляду спору на п’ятнадцять днів та відклала розгляд справи на 15.03.2011 року.

В судове засідання 15.03.2011 року представник позивача та відповідача 2 не з’явилися про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача та відповідача 2 враховуючи, що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи Позивач являється балансоутримувачем житлових будинків, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Чаадаєва, №2-а та №2-б.

15.07.2009 року відбулись установчі збори об’єднання співвласників багатоквартирних будинків № 2-а та № 2-б по вул. Чаадаєва у м. Києві, оформлені протоколом № 2.

На вказаних зборах були присутні 85 осіб з 132 квартир, що становить більше 50% власників та були прийняті рішення про створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків по вул. Чаадаєва, № 2-а та № 2-б м. Києва, про ухвалення назви об’єднання – ОСББ «Чаадаєва-2» та про затвердження статуту Відповідача 1, за яке проголосувало 79 осіб, що складає більше 2/3 від присутніх власників.

27.07.2009 року Відповідачем 2 було зареєстровано статуту Відповідача 1 (номер запису 10721020000024044).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2009 року відбулись загальні збори власників квартир багатоквартирних будинків, які оформлені протоколом № 3.

На вказаних зборах були прийняті рішення про обрання головою правління Відповідача 1 Новак В.В., власника кв.17, буд. 2-б; передачу житлового комплексу на баланс Відповідача 1; внесення змін до статуту.

04.02.2010 року Відповідачем 2 було зареєстровано статут в новій редакції Відповідача 1 (номер запису 10721050002024044).

Відповідач 1 повідомив 01.02.2010 року Позивача про реєстрацію об’єднання співвласників багатоквартирних будинків «Чаадаєва –2» та про ухвалення рішення про прийняття будинків № 2-а та № 2-б за адресою м. Київ, вул. Чаадаєва на баланс об’єднання.

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»в одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об’єднання.

Згідно з ст.6 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу. Установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п’ятдесяти відсотків власників.

З наведених норм вбачається, що установчі збори об’єднання правомочні, якщо на них присутні 50% власників, за рішення повинно проголосувати 2/3 власників з кількості присутніх на цих зборах, при цьому в одному житловому комплексі може бути створено тільки одне об’єднання, отже законом не дозволяється створення кількох об’єднань в одному житловому комплексі. При цьому норми Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» не забороняють створювати одне об’єднання у кількох житлових комплексах.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення установчих зборів Відповідача 1, оформлених протоколом № 2 від 15.07.2009 року не суперечать ч. 3 ст. 4 та ст. 6 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», а тому у позові Позивачу слід відмовити.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1521 від 11.10.2002 року, загальні збори об’єднання вирішують питання про прийняття житлового комплексу на баланс об’єднання.

Відповідно до п. 5 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1521 від 11.10.2002 року, передача житлового комплексу або його частини з балансу на баланс проводиться разом з планом земельної ділянки, технічним паспортом будинку та відповідною технічною документацією (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) у двомісячний термін після надходження відповідного звернення від об’єднання.

З наведених правових норм вбачається, що зобов’язання Позивача передати Відповідачу 1 план земельної ділянки, технічний паспорт будинку та відповідну технічну документацію (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж тощо) виникають разом з зобов’язанням Відповідача 1 передати на баланс сам житловий комплекс, виконується одночасно з передачею житлового комплексу та окремо не існує.

Разом із тим, Відповідач 1 за зустрічним позовом просить суд зобов’язати Позивача передати лише плани земельної ділянки, технічні паспорти будинків та відповідну технічну документацію, не заявляючи вимог щодо передачі самого житлового комплексу.

З огляду на викладене, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що, що вимоги Відповідача 1 за зустрічною позовною заявою не ґрунтуються на вказаних нормах права, тому задоволенню не підлягають.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.

Колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивач на порушення вимог ч. 1 ст. 33 ГРК України не довів факт порушення його прав чи інтересів в зв’язку з створенням Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Чаадаєва – 2”. Матеріалами справи не підтверджено та позивачем не доведено, що рішення установчих зборів, Статут, запис в реєстрі об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, державна реєстрація відповідача 2 порушує його права чи охоронювані законом інтереси, а відповідно і відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, позивав в апеляційній скарзі фактично змінив підстави позову на відміну від підстав вказаних в позовній заяві. Зміна підстав позову після рішення суду першої інстанції не допускається.

Прохання позивача направити відповідне повідомлення до прокуратури м. Києва, в якому повідомити про факт складання Відповідачем 1 завідомо неправдивих документів, які посвідчують певні факти та які породили наслідки правового характеру, колегією суддів також відхиляється.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 21.09.2010 року у справі № 38/275.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2010 року у справі № 38/275 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фірми “…”-Товариства з обмеженою відповідальністю без задоволення.

2. Справу № 38/275 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя

Судді

18.03.11 (відправлено)

www.reyestr.court.gov.ua/Review/14355068

___________________________________

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

«31? травня 2011 р. Справа № 38/275

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівГубенко Н.М.,

Євсікова О.О.,

перевіривши

касаційну скаргу Фірми «…» –Товариства з обмеженою відповідальністю

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. (головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Чорна Л.В., Рєпіна Л.О.),

на рішенняГосподарського суду міста Києва від 15.03.2011 р. (суддя: Власов Ю.Л.)

у справі№ 38/275 Господарського суду міста Києва

за позовомФірми «…» –Товариства з обмеженою відповідальністю

до1. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чаадаєва-2?,

2. Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації

провизнання недійсним рішень загальних зборів,

за зустрічним

позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чаадаєва-2?

доФірми «…» –Товариства з обмеженою відповідальністю

прозобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2010 р. у справі № 38/275 (суддя –Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 р., в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати в повному обсязі, а справу передати на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на порушення відповідачами ст. 6 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», п. 5 Порядку державної реєстрації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 р. № 1521. Однак скаржник взагалі не зазначив суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права, в т. ч. вказаних вище, з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Натомість, скаржник в касаційній скарзі посилається виключно на те, що при вирішенні даного спору судами обох інстанцій було надано неправильно оцінку наявним в матеріалах справи доказам, поданим на підтвердження позовних вимог.

При цьому судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню також на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за приписами частини третьої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

У Х В А Л И В:

1. Повернути Фірмі «…» –Товариству з обмеженою відповідальністю касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 р., на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2010 р. у справі № 38/275 та додані до неї документи без розгляду.

2. Матеріали справи № 38/275 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддяС.В. Мирошниченко

суддіН.М. Губенко

О.О. Євсіков

www.reyestr.court.gov.ua/Review/16460127

Опубліковано в Новини


Календар подій

Жовтень 2017