Екологія

Термін «екологія» (грецьк. oicos — будинок, житло, місце мешкання, logos — наука) буквально означає: «наука про місце і умови життя людини».
          У широкий вжиток слово «екологія» вперше увів німецький вчений-біолог Е. Геккель у 1866 р. Тоді воно мало вузьку сферу застосування, головним чином у рамках біології.
          Широкого змісту термін «екологія» набув у другій половині XX ст. у зв’язку з посиленням впливу людини на природу. Поступово екологія набувала значення наукової основи організації раціонального природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих організмів з навколишнім середовищем (довкіллям).
Екологічні проблеми — це питання виживання або загибелі людства
          Одними з найбільш актуальних глобальних проблем сучасності є екологічні проблеми та комплекс питань, пов’язаних з охороною навколишнього середовища. Ці проблеми набули особливого значення у другій половині XX ст. Науково-технічний прогрес істотно розширив масштаби і можливості людства у сфері природокористування. Був порушений екологічний баланс та об’єктивні закономірності взаємодії суспільства і природи. Негативні наслідки цього процесу вийшли з-під контролю. Як результат, природа досить швидко перетворилась у середовище, забруднене й отруєне відходами виробництва. Здоров’я і саме життя людини поставлені під загрозу.
          Ці проблеми стосуються як планети в цілому, так і її регіонів та практично усіх держав. Україна не є винятком серед них. Нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природоресурсного комплексу, низький рівень екологічної свідомості суспільства та деякі інші фактори призвели до руйнації природного середовища України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря і земель, нагромадження у великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних відходів виробництва. Ці процеси спричинили різке погіршення здоров’я людей, зниження рівня народжуваності та зростання смертності.
Забезпечення екологічної безпеки — конституційний обов’язок держави
          Не дивлячись на конституційні положення про те, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду українського народу є «обов’язком держави» (ст. 16 Конституції України), діюча влада, на жаль, нездатна в повній мірі виконувати екологічну функцію, суть якої полягає в управлінні якістю довкілля.
          Екологічна функція держави та охорона навколишнього середовища має включати в себе:
1.     Гарантування екологічної безпеки ядерних об’єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
2.     Поліпшення екологічного стану басейнів рік України та якості питної води;
3.     Стабілізація та поліпшення екологічного стану в усіх містах і промислових центрах України, особливо у Донецько-Придністровському бассейні;
4.     Будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;
5.     Запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану;
6.     Формування збалансованої системи природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті;
7.     Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток мережі заповідників.
Київ офіційно визнано екологічно найбруднішим мегаполісом Європи
          Українська столиця отримала ганебне останнє місце (за результатами рейтингу, представленого на Конференції Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату) через найгірші показники за якістю повітря, викидами СО2, використанням землі та енергії. Експерти зазначають, що українська промисловість є однією з найбільш енергоємних у світі,. Це зумовлено низьким рівнем валового внутрішнього продукту на душу населення і нестачею уваги до питань охорони навколишнього середовища з боку органів державної влади.
          В той же час екологічно найчистішим містом Європи, за результатами рейтингу, представленого на Конференції Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату, стала столиця Данії — Копенгаген. Найчистіші та найбрудніші міста­-гіганти обирали за вісьмома критеріями: викиди СО2, енергоспоживання, будівлі, транспорт, вода, якість повітря, відходи та землекористування й екологічна політика. До першої п’ятірки зелених міст за цими показниками ввійшли також  Стокгольм (Швеція), Осло (Норвегія), Відень (Австрія) та Амстердам (Нідерланди). «Результати нашого дослідження свідчать про те, що ці міста Європи є лідерами у сфері екологічного розвитку», йдеться у заяві редактора рейтингу Джей­мса Уотсона.
 
Вирішення екологічних проблем та охорона довкілля — одні з головних пріоритетів діяльності  «Нова солідарна Україна»
          Основною метою створення та діяльності  «Нова солідарна Україна» є захист законних прав і свобод киян, задоволення їх законних політичних, економічних, соціальних, культурних та екологічних інтересів, сприяння розв’язанню соціально-економічних проблем, захист та охорона довкілля.
          Зокрема, колективний член  «Нова солідарна Україна» — виробничо-заготівельне підприємство «Київміськвторресурси» у 2004 році стало переможцем конкурсу на краще столичне спеціалізоване підприємство по роботі з відходами (колишня столична держадміністрація проводила такий конкурси один раз на 5 років).
          У цьому ж році це підприємство разом з фахівцями Київської міської державної адміністрації розробило та почало впроваджувати у м. Києві санітарно-екологічну програму «Відходи виробництва та споживання – у господарський обіг». На виконання цієї програми підприємство «Київміськвторресурси» запланувало протягом семи років закупити і встановити в місті Києві близько 300 додаткових спеціалізованих пунктів-кіосків по прийому відходів як вторинної сировини.

 

Нова солідарна Україна – солідарність усіх заради блага кожного